Існують відверто неправильні, шкідливі та страшні слова, які діти іноді чують на свою адресу (наприклад, «Краще б тебе в мене взагалі не було» або «Ти і є причина, через яку ми з татом розлучаємось»). Але ви можете здивуватись, виявивши, що деякі, здавалося би, нешкідливі висловлювання можуть викликати образу, знизити самооцінку або призвести до інших небажаних хвилювань ваших дітей. Часто із кращих міркувань батьки кажуть дітям якісь слова, не замислюючись про те, як вони їх сприймуть. У даній статті зазначено десять фраз, адресованих дітям, перш ніж казати які, треба двічі подумати.1. «Я знаю, що ти можеш намагатися краще»
Чи буває так, що ви відчуваєте розчарування в успіхах своєї дитини у школі, спорті, музиці та вважаєте, що вона здатна досягти набагато більшого? І хоча ви (треба сподіватись!) не кажете таких відверто образливих слів, як «Ти такий лінивий!», будь-який коментар, який свідчить про ваше незадоволення зусиллями дитини, може не тільки розчарувати її, а і призвести до протилежного результату (руйнування її мотивації на докладання великих зусиль).
Якщо ваше «Намагайся краще» відноситься до завдань і домашніх обов'язків, чітко промовляйте свої очікування: «Коли ти прибереш у своїй кімнаті, то зможеш піти пограти на вулицю». Якщо ви кажете про навчання, бажаючи відзначити вкладені дитиною зусилля, скажіть: «Ось як! Додатковий час, який ти витратив на твір, приніс просто дивовижні результати».
2. «Ти впевнений, що хочеш з'їсти другий кекс?»
Безсумнівно, ви маєте хороші наміри підтримати фізичну форму та здоров'я вашої дитини, але краще уникати будь-яких розмов, які можуть сприяти її негативному сприйняттю свого тіла. Якщо ви турбуєтесь про те, як ваша дитина харчується вдома, дійте, а не кажіть, наприклад, наповніть холодильник здоровою їжею та зробіть акцент на заняттях фізичними вправами всією сім'єю, наприклад, здійснюйте спільні післяобідні прогулянки. У такому випадку, якщо в гостях дітей стануть пригощати кексами, нехай вони пригощаються на здоров'я.
Завжди підтверджуйте свої слова власними діями. Ви дасте дитині дуже суперечливий приклад, якщо попросите її прибрати руки від коробки з печивом, а самі станете поглинати чіпси. До речі, те ж стосується й ваших похвал, таких як «Ти добре їси»; намагайтесь уникати ярликів («Мій син такий вибагливий в їжі», «Моя донька любить пробувати нові страви», «Мою дитину треба тримати подалі від солодкого»), щоб не перетворити питання харчування на справжню проблему. Намагайтесь робити конкретні й позитивні коментарі із приводу харчування дитини: «Чудово, я бачу, ти спробував крем-суп!».
3. «Ти завжди...» або «Ти ніколи...»
Безумовно, слова «завжди» або «ніколи» часто майже рефлекторно вилітають з наших вуст («Ти завжди забуваєш класти шкарпетки в кошик для брудної білизни!» або «Ти ніколи не дзвониш мені, щоби попередити, що затримуєшся!»). Але будьте обережні, тому що за цими двома словами ховаються великі проблеми. Вислови «Ти завжди» і «Ти ніколи» навішують ярлики, які можуть закріпитись на все життя. Діти стають такими, як ми про них кажемо, тому якщо казати дитині, що вона «завжди» забуває дзвонити, вона, швидше за все, дзвонити не буде. Краще спитайте її про те, як ви можете допомогти їй змінитись: «Я помітила, що ти іноді забуваєш приносити додому зі школи підручники. Що ми можемо зробити, щоб допомогти тобі запам'ятати це?».
4. «Чому ти не береш приклад із сестри/брата?»
Брати, сестри й суперництво між ними нерозривно пов'язані – будь-яке ваше висловлювання, яке передбачає порівняння, лише роздмухує це й без того яскраве полум'я. Якщо ви кажете, наприклад, «Твій брат грає на піаніно, у нього чудово виходить, чому ти не можеш так само?», ви, власне кажучи, нагадуєте дитині, що музика – це коник брата, а не її. Порівняння ділять братів і сестер на категорії – розумний, спортивний і т. п. й перешкоджають дітям займатись тим, у чому успішні їх брати. Намагайтесь заохочувати кожну дитину в будь-якому занятті, яке вона вважає «своїм», та уникати порівнянь.
5. «Я казав (ла) тобі, що чекати до останньої хвилини було помилкою!»
Ви постійно повторювали дитині середнього шкільного віку, що коли вона буде грати у відеоігри до вечора, то не встигне підготуватись до контрольної роботи з математики. Ну і що ж? Вона лягла спати дуже пізно, пішла до школи сонною й непідготовленою і написала контрольну гірше, ніж могла. Кожне ваше «Я ж казала тобі» каже дитині про те, що ви завжди праві, а вона, на відміну від вас, завжди помиляється.
Коли вона приносить додому погану оцінку, не піддавайтесь спокусі сказати «Я ж тобі казала», краще спитайте дитину про те, чи можете ви удвох придумати, як їй краще підготуватись до наступного уроку. Крім того, розкажіть їй про позитивні моменти, які відбуваються, коли вона справляється із завданням. Наприклад, наступного разу, коли дитина на ваше прохання прибере свою кімнату, скажіть: «У прибраній кімнаті набагато простіше шукати речі, чи не так?». Ця фраза не є доказом вашого пильного батьківського контролю і ставить чистоту в кімнаті в заслугу дитині, а не вам.
6. «Ти найкращий футболіст!»
Зрозуміло, що фрази, які недооцінюють і принижують зусилля вашої дитини («Ти не художник!»), можуть приносити їй багато шкоди, але, насправді, навіть позитивні висловлювання можуть бути вкрай небажаними, бо вони обмежують дитину. Наприклад, ви постійно кажете сину, який він розумний. З часом він починає боятись пробувати свої сили в чомусь новому, оскільки боїться виконувати більш цікаву роботу, побоюючись, що перестане бути «розумним», якщо отримає «10», а не «12». Такі фрази призводять до зворотного ефекту. Коли ваша дитина бореться з виконанням складного завдання, а ви кажете: «Але ж ти такий розумний!», вона може відчути себе невпевнено, тому що в цей момент не відповідає вашим очікуванням.
Але що робити, якщо ваш син не такий вправний футболіст? Головне, щоб він любив свою справу (у даному випадку футбол). Але якщо він відчуває, що в нього недостатньо здатностей до цієї гри, то в подальшому може відмовлятись пробувати свої сили в інших видах спорту. Тому у своїх висловлюваннях фокусуйтесь на зусиллях дитини: «Ти відвідуєш усі тренування й викладаєшся на повну силу» або «Ти проробив фантастичну роботу над цим рефератом!».
7. «Не хвилюйся, перший день у школі пройде чудово»
Що поганого в тому, щоб заспокоювати тривожну дитину? Якщо ви просите дитину не перейматись, то відхиляєте її почуття. Після ваших слів вона продовжує хвилюватись із приводу першого дня у школі, більше того, вона починає турбуватись про своє занепокоєння або про те, що ви засмутились через її занепокоєння. Те ж саме стосується таких фраз, як «Не плач» і «Не гнівайся». Замість цього скажіть: «Я бачу, що ти стурбований. Можеш розповісти мені, про що ти найбільше хвилюєшся, щоб ми могли з тобою обговорити це?».
8. «Тому що я так сказав (ла)!»
Ми всі потрапляли в ситуації, коли треба негайно вийти за двері та немає часу пояснювати, чому треба вимкнути комп'ютер і поспішити на сімейні урочистості/візит до лікаря/у церкву. Категоричне «Тому що я так сказав (ла)» підкреслює ваш контроль над дитиною й не бере до уваги її зростаюче почуття самостійності, а також здатність розуміти ситуацію. «Тому що я так сказав (ла)» також нехтує потенційною можливістю навчання.
Скажімо, у такий прекрасний сонячний день ваші діти не хочуть їхати в гості до літньої двоюрідної бабусі, значно більше задоволення вони б отримали від їзди на велосипеді. «Тому що я так сказав (ла)» лише примушує їх відчувати власну нездатність зробити вибір на користь того, що вони хочуть. Краще скажіть їм так: «Я знаю, що ви хотіли би покататись на велосипеді, але бабуся Іра дійсно любить вас і хоче бачити, ми повинні намагатись поважатикожного члена нашої сім'ї». Таким чином, навіть якщо діти продовжують бурчати, вони знають, що їхні почуття важливі; крім того, вони отримують цінний урок у ставленні до членів сім'ї.
9. «Я не хочу, щоб ти дружив із Сашком, мені не подобається цей хлопчик»
Так, багатьом батькам з найрізноманітніших причин не подобається «той хлопчик», але в той момент, коли ви кажете дитині, що «цей хлопчик» вам не подобається, він стає для вашої дитини більш привабливим. Спочатку з'ясуйте, що конкретно вам не подобається в Сашкові. Він вам просто не подобається чи несе певну небезпеку, якій ви не хочете піддавати свою дитину? Якщо перше, просто терпіть. Якщо останнє, поставте перед дитиною кілька відкритих запитань: «Чому тобі подобається гуляти із Сашком? Чим ви займаєтесь, хлопці?». Ідея полягає в тому, щоби тримати зв'язок між вами й дитиною відкритим і сприяти дискусії про цінності, погане й хороше і т. п.
10. «Ти робиш це неправильно! Дай краще я це зроблю»
Ви попросили дитину розмішати суп або скласти рушники, помити машину. Звісно, вам потрібна допомога, але потім ви помічаєте, що дитина робить усе не зовсім правильно. Залежно від вашого ступеня перфекціонізму вам може бути важко стримувати себе, щоб не втрутитись і не зробити все самому. Але втручання – це помилка, тому що в такому випадку дитина ніколи не навчиться робити що-небудь правильно і навряд чи захоче допомагати вам у подальшому. Якщо ви здатні витерпіти неправильний порядок складених рушників або не зовсім чисту машину, зробіть це. Або втрутьтесь, але з метою співпраці, а не відсторонення дитини від виконання дорученої справи: «Хочеш, я покажу тобі, як моя мама вчила мене гарно складати рушники?».
Немає коментарів:
Дописати коментар